Шановний читачу, Ви зайшли на цю сторінку, оскільки Вам припала до душі одна або декілька з моїх робіт: ймовірно, книг. Дякую за увагу!

Не виключено, що Ви зможете надати безпосередню підтримку моїй роботі.

Ми живемо у відкритому суспільстві. І часом перед тим, хто хоче зробити для нього щось гідне і потрібне – зокрема, для відкриття нових знань, а також їх розповсюдження – постає питання: як знайти людину, у співпраці з якою це здійснити? Мова йде про три напрямки праці вченого та автора: викладання, просвіта через засоби масової інформації, дослідження. Зі зрозумілих причин це важливо робити на Заході: крім іншого, рух слідом сонця підсилює і роботу в Східній Європі та на пострадянському просторі. Всі публікації, що виходять англійською та німецькою, я дублюю російською та українською, до того ж частина моїх книг, статей і виступів з'являються тільки на східнослов'янських мовах.

Детальніше торкнемося всіх трьох напрямків.

1) Викладання – не просто поширення знань, але також і частина дослідження. Студенти ставлять питання, висувають ідеї та припущення, заперечують, повідомляють маловідому інформацію. У бесідах з учнями народжуються, або, як мінімум, шліфуються майбутні книги, статті, інтерв'ю та доповіді.

Тому було б чудово, якби ви поговорили з тими вашими знайомими, хто спілкується зі вхожими в західні університети людьми, щоб вони, своєю чергою, відправили листа електронною поштою на адресу, що закінчується, скажімо, на «.edu», «.at », «.ca », «.il », «.uk», або навіть «.de ». У житті так буває, що колеги, які перебувають на різних поверхах однієї й тієї ж будівлі, не знають, що потрібні один одному. Може, вони й захочуть посилити свою установу – на обмежений або тривалий час – доцентом з дипломом педагога, міжнародним ім'ям і досвідом університетського викладання в Петербурзі та Потсдамi. Там у мене був договір на півтора року. Короткострокові контракти в академічній сфері – німецька особливість.

Контакти в дослідницьких центрах, інститутах і університетах можуть бути вкрай корисними й для просування в наступних двох напрямках.

2) Потихеньку наближається до чверті століття мій досвід співпраці з російсько- і україномовними ЗМІ – найрізноманітнішими, включаючи телебачення. Наприклад, на RTVi я кілька років виступав в ток-шоу «Країна і люди». Його організатори використовували мене як природну противагу «бувалому» путінському солов'ю на ім'я Олександр Рар.

Тож чому не спробувати знайти й в західних мас-медіа редакторів, готових друкувати новаторські науково-популярні та публіцистичні тексти? Пошукати ведучих, які не проти освіжити ефір черговим голосом або особою? Можливо, найкраще питати про це знайомих журналістів, адже вони часто спілкуються з людьми, хто працює в гуманітарній сфері.

У мене є, що конкретно запропонувати тим, хто готовий розглядати надіслані матеріали та заявлені теми по суті.

Далеко не всі західні ЗМІ замуровані від народу наглухо у вежі з моржевої кістки. Наприклад, peer review журнали багато хто бачить як зліпок вузького кола обмежених людей, називаючи «блат ревю». Існує поширене уявлення: вони вражені кумівством, довгою і чіпкою рукою Кремля, його архівними дверима, відсталістю і тяганиною, наративним дискурсом (словоблуддям), звичайною некомпетентністю, іншими подібними явищами, а анонімні рецензенти у своїх судженнях по-справжньому незалежні – хто від порядності, хто від розуму. Але не можна всіх стригти під один гребінець. Я знайшов вже три солідні видання, де можу друкувати свої статті, причому без цензурних вторгнень у зміст. І відшукав самостійно.

Тому можливо, що з вашою допомогою, а головне, за сприяння ваших знайомих і їхніх колег вдасться вийти й на тямущих і чесних редакторів або ведучих. Істина не любить тишу, яку, як говорить народна мудрість, люблять ...

3) ...Гроші, потрібні для досліджень. Останні – основа роботи вченого. Для появи книг, статей і доповідей найбільш важливі архівні дослідження, в тому числі тривалі відрядження. Ви можете самі підтримати їх трудовою копійкою, а також переслати відомості про цей сайт, або подзвонити тим, у кого є в колі спілкування заможні і щедрі любителі Кліо, які тверезо оцінюють сталінізм. Не важливо, де вони живуть - в Москві або Львові, Сан-Франциско або Єрусалимі. Людей зближують не стільки мови, яких я знаю кілька, скільки загальні устремління.

Буду радий пояснити будь-якому доброзичливцю, на що саме піде внесок, а за бажання відомості про це будуть опубліковані. Відкритість – страховка від непорозумінь. Проте, інші вважають за краще конфіденційність – її забезпечити ще простіше.

Головне – знайти однодумців, налаштованих на переговори та сприяння.

Написати автору з приводу фінансування його досліджень і публікацій, співпраці зі ЗМІ та доповідей, а також контактів в академічному середовищі: a.gogun@fu-berlin.de